У 2006 році мати харків’янки Ірини Голуб – Лілія Рудакова – організувала дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ). Ірина деякий час допомагала їй, потім поїхала жити в інше місто. Коли у 2012 році повернулась з чоловіком Ігорем до Харкова, дізнались про проєкт створення ДБСТ від одного з міжнародних фондів. Служба у справах дітей запросила Ірину та Ігоря на співбесіду з приводу створення прийомної родини.
“У нас з’явилось вісім підлітків, виділили будинок у лісопарку в Померках – ось із цього все почалось. На момент створення ДБСТ у мене були рідні дівчинки – близнючки, ми з другим чоловіком шість років були одружені, але спільних дітей не було. Ось підписую контракт і виявляється, що я вагітна”, – посміхається Ірина.
За її словами, прийомні діти були вже досить дорослі, з ними було нелегко, але Ірина та її чоловік намагалися бути не батьками, а друзями.
Пізніше родина Голуб побудувала в Пісочині дім та вирішила переїхати з дітьми в нього. За цей час склад будинку змінився, частина дітей досягла повноліття, Ірина та Ігор взяли на виховання нових дітей. Майже весь час у родині було 10 прийомних дітей, зараз їх семеро – найменшому шість, найстаршому 14.
Ірина каже, що не боїться брати дітей з інвалідністю. Зараз в родині є дівчинка з епілепсією, хлопчик з порушеннями слуху.
“Всім дітям потрібна сім’я – люди, які будуть піклуватися про них. Родина – місце, де діти завжди почуваються своїми, потрібними. Ніякий інтернатний заклад не може дати їм це відчуття. І навіть, якщо ти вже випускник, то можеш звернутися з будь-якою проблемою, і тобі допоможуть – грошима, документами, порадою. Тому що всі наші вихованці стають нашими дітьми”, – підкреслює вона.
З 2013 року із ДБСТ Голуб в самостійне життя пішло 15 випускників. Майже зі всіма батьки підтримують зв’язок. На початку повномасштабної війни родині пропонували евакуювати дітей з Харкова, але сім’я Голуб залишилася в Пісочині. Ірина та Ігор влаштували кінотеатр у цокольному поверсі будинку, де збиралися також сусіди з дітьми. Вмикали мультики та фільми, коли ховались від обстрілів. В цьому бомбосховищі родина жила півтора місяця навесні 2022-го.
– Які правила в вашій родині?
– Не брехати, звичайно. Все можна пробачити, про все можна домовитись. Якщо ти щось хочеш зробити, можна просто поговорити та ми розв’яжемо проблему. Не палити, не вживати алкогольні напої, повертатися вчасно додому – це для старших такі правила. Кожна дитина індивідуальна, у кожній свої проблеми, з кожним треба по-особливому спілкуватися.
Діти в родині Голуб допомагають батькам – хтось миє посуд, хтось чистить картоплю, носить воду з колодязя. Роботи завжди багато. Ірина каже, що батьки в ДБСТ майже ніколи не відпочивають.
“Весь час нам допомагають сільрада та різні фонди, які організовують розвиток та відпочинок дітей, гуртки. Завдяки проєкту підтримки ДБСТ, що втілює БФ «Глобаль2000 дітям України» та БФ «Волонтери: Дорослі – Дітям», що фінансує Велика Британія, плануємо оновити меблі. Також завдяки допомозі поляків отримали плиту та морозильну камеру. Ми вдячні усім благодійникам, які ніби далеко, проте ось ніби й будуть поруч з нами”, – відмічає Ірина.
Вона впевнена: батькам, які збираються створити ДБСТ, не треба нічого боятись.
“Це не дуже легка цілодобова робота, проте коли бачиш щасливі очі дітей, радість якимось дрібницям, пишаєшся їхніми досягненнями – це те, що мотивує, не дає вигоряти. Потрібно розуміти, що для дітей з інвалідністю навіть правильно тримати ложку або вивчити пару букв – вже досягнення. Вони біжать до тебе зі своїми бідами, думками, планами та випадковими радощами. Батьки-вихователі підтримують один одного, допомагають, підказують, нові батьки не повинні боятися труднощів – все вирішується. А ще ніколи не буде нудно”, – розповідає Ірина.
Діти родини Голуб спілкуються з дітьми із ДБСТ Лілії Рудакової (це мати Ірини), з дітьми із ДБСТ Олени та Олексія Курбатових (він рідний дядько Ірини), та іншими.
“Дуже важливо, що діти, як рідні, так і прийомні, дружать між собою, зустрічаються і спілкуються, адже все закладається в юності та в сім’ї”, – впевнена жінка.
Цей проєкт створено завдяки отриманому гранту від Програми «Підтримка організацій громадянського суспільства (ОГС)» в Україні у межах фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії. Програма реалізується Crown Agents у партнерстві з International Alert і у співпраці з Crown Agents in Ukraine. Зміст не обов’язково відображає погляди Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії, погляди Crown Agents, International Alert та Crown Agents in Ukraine. Всю інформацію про критерії, допустимі витрати та вимоги до заявників можна знайти на https://www.facebook.com/UASupportCSO