Засновниця БФ “Волонтери: Дорослі-Дітям” Вікторія Тищенко відвідала Польщу на запрошення Fundacja Polki Mogą Wszystko. Українці під час візиту вивчали досвід влаштування дітей у прийомні сім’ї. Вікторія та її колеги мали змогу все побачили своїми очима, поспілкуватися з прийомними батьками, поставити питання щодо реформи деінституціалізації, яку Польща успішно проводить.
“Нам показали, як працює система відносно дитини, яка потрапила в складні життєві обставини. Ми відвідували прийомні сім’ї. Кожна з них виховує 8 діточок, а не 10, як в наших дитячих будинках сімейного типу. Нам показали різні типи родин, дали можливість поспілкуватися з батьками, поспілкуватися з аналогом нашої служби у справах дітей. Нам показали, як працюють центри FAS, які є аналогами наших інклюзивно-ресурсних центрів. З нами зустрівся юрист, який пояснив всі моменти польської системи влаштування дітей, на зустрічах були представники благодійних організацій”, – розповіла президентка БФ.
За словами Вікторії, поїздка виявилася дуже корисною: Україні варто провести такі зміни, які провела Польща.
“Ми мали можливість порозмовляти з прийомними батьками щодо стимулювання їх праці. Ви знаєте, є колосальна відмінність від українців. Наші батьки-вихователі беруть дітей у родину на все життя. Поляків навчають, що треба виростити дитину та відпустити. В Польщі іноді дитина змінює кілька прийомних сімей, і це не тому, що батьки погані. Наприклад, дитина вступила до закладу освіти у Варшаві, а родина живе дуже далеко в селі. Тоді дитині змінюють прийомну родину, щоб вона могла навчатися. Тобто там батьки чітко розуміють: це не наша дитина, ми на роботі, нам держава платить за це гроші, наше завдання виховати, навчити та відпустити”, – каже Вікторія.
Вона підкреслила, що Польща доклала багато зусиль для того, щоб всі в суспільстві розуміли необхідність реформи деінституціалізації – в країні була організована потужна рекламна кампанія з влаштування дітей в родини.
“У Польщі змінена громадська думка щодо виховання дітей. Там немає таких інтернатних закладів, як в Україні. Дитину одразу влаштовують в родину. Це знімає травмування дитини. Якщо вона десь пів року живе в інтернатному закладі, а потім її влаштовують у прийомну родину, дитині набагато складніше”, – розповідає президентка БФ.
Важливий момент, на який вона звернула увагу – в Польщі є професійний поділ на прийомні сім’ї, які виховують дітей з девіантною поведінкою чи дітей з вадами розвитку, з інвалідністю.
“Це дуже важливо. В Польщі підійшли професійно, вони такі родини тренують окремо, в них трошки більша фінансова допомога. Родина розуміє, на що вона йде із самого початку. У нас таке трапляється, що родина бере дітей, а потім телефонує каже: “Дайте нам терміново психолога, ми не знаємо, що робити”. І це проблема. Якщо у нас прийомна родина з досвідом 20 років і за ці 20 років вона виховала одну дитину з інвалідністю, це зовсім не означає, що в неї є досвід та вона може виховати ще купу дітей з інвалідністю. Не факт, що дитина отримала всю потрібну реабілітацію, всі послуги, які повинна була отримати, і що вона досягла свого максимального рівня розвитку”, – підкреслює Вікторія.
За її думкою, орієнтування на виховання дітей з інвалідністю треба запровадити й в Україні. Прийомних батьків треба навчати окремо або додатково.
Ще одна відмінність польської системи – налаштованість на повернення дитини рідним батькам. Прийомні сім’ї зобов’язані працювати з біологічними батьками за узгодженим з соціальним асистентом планом.
“В Польщі досить високий відсоток повернення дітей в біологічні родини. Прийомні батьки нам розповідали, як вони працюють з біологічною родиною: вони зустрічаються, п’ють чай, розмовляють, допомагають біологічним батькам знайти роботу, допомагають їм пролікуватися, якщо є така потреба. Тобто вони виховують не тільки дітей, а ще й батьків дітей, які потрапили до них у родину. І це їх обов’язок, це в них прописано, за це їм платять гроші”, – ділиться Вікторія.
Великим досягненням Польщі вона вважає створення сімейних судів, які працюють в режимі 24/7. При суді працює кураторська служба, яка допомагає збирати інформацію щодо оточення дитини та впливу на її життя. Є черговий суддя, який може розв’язувати питання влаштування дитини в будь-який час, навіть вночі. Вікторія впевнена, що Україні потрібна судова реформа та створення сімейних судів.
Засновниця благодійного фонду вважає, що Україна може перейняти досвід Польщі у влаштуванні дітей в прийомні сім’ї та змінити систему сімейного виховання.
“Потрібна робота держави, потрібно створити сімейні суди, проводити потужну рекламну кампанію протягом декількох років. 3-4 роки повинна йти ця рекламна кампанія, щоб змінити думку суспільства”, – каже Вікторія.