Одне з питань, з яким стикаються діти, що виховуються в прийомних родинах, – житло. Як за дітьми закріплюється житлова площа, розповіла Вікторія Сінчук, юристка проєкту підтримки дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ), який реалізується у Харківській області завдяки гранту від Великої Британії. Проєкт втілюють два благодійних фонди – БО БФ “Глобаль2000 дітям України” та БО “БФ Волонтери: Дорослі – Дітям”.
За дітьми сиротами та дітьми позбавленими батьківського піклування, які виховуються в прийомних родинах та ДБСТ, держава закріплює житло. Якщо за дитиною не закріплене житло, її повинні поставити на житловий облік.
“Орган опіки за місцем походження дитини при влаштуванні під опіку виносить рішення про закріплення житла за дитиною або збереження за нею права на житло. Є також така форма, як постановка дитини на квартирний облік або надання соціального житла, яке є в районі або в територіальній громаді. Але такого житла не дуже багато, воно є не в кожному населеному пункті”, – розповідає Вікторія.
Діти, які були влаштовані до ДБСТ, мають право власності на житло, в якому вони жили з рідними батьками. Це житло закріплюється за дітьми на весь час перебування дітей у прийомній родині та до повноліття.
“Збереження цього житла, його стан, як воно виглядає – за цим повинні стежити Служба у справах дітей або органи опіки за місцем походження дитини, тобто ті, які влаштовували дитину, де дитина перебуває на обліку. Служба має періодично ходити, дивитися, складати акти про стан житла. Діти після повноліття можуть повернутися до цього житла і розпоряджатись ним так, як їм буде краще. Якщо в цьому житлі живуть батьки або інші родичі, дитина повинна вирішити, буде вона там з ними жити чи не буде”, – пояснює юристка.
Родичі мають право там жити, поки дитина виховується в прийомній родині чи ДБСТ. Але вони не можуть розпоряджатися житлом без законних представників дитини, наприклад, продавати його.
“Можна встановити опіку над майном, так роблять в деяких випадках задля збереження житла – можуть призначити відповідальну особу та встановити заборону на відчуження житла. Якщо батьки померли, а дитина перебуває в закладі або в прийомній родині, тоді також представники дитини разом зі Службою можуть отримати цю спадщину, тобто виступати від імені дитини та все це проводити”, – каже Вікторія.
– Хто сплачує комунальні платежі, коли дитина живе в прийомній родині?
– Поспілкувавшись з сім’ями ДБСТ, прийомними сім’ями, я розумію, що діти повертаються в закріплене за ними житло. У більшості є борги, вони могли накопичуватися ще з моменту, коли біологічні батьки жили разом з дитиною, або почали накопичуватися після того, як дитину забрали. Ці борги роками зростають і зростають. За законом держава повинна сплачувати, але скоріш за все, поки ніхто не звернеться, ніхто нічого не робить. В законі прописано тільки, що держава повинна сплачувати борги, а які борги, за який період – це не прописано.
За словами юристки, є діти, які виросли в прийомній родині та не хочуть жити з рідними батьками після досягнення повноліття.
“Вони не хочуть повертатися в цю родину, в модель життя біологічних батьків. Може, вони й люблять їх, але вже бачили інше життя. Діти йдуть жити в гуртожитки, якщо навчаються, потім створюють свої сім’ї. Є такі ситуації, коли вони йдуть жити до чоловіка або дружини, вони вже самостійно розв’язують це питання”, – розповідає Вікторія.
З іншого боку є досвід, коли маленькі села мають багато покинутих хатин. Було б добре для розвитку місцевих громад та відновлення сіл, щоб це житло передавали новим молодим родинам. Проте такі пропозиції потрібно вносити до оновлення законодавства – тому рішення за владою. Поки що маємо поодинокі випадки таких рішень.
Фото: pixabay.com