Нещодавно ми розповідали про нашу щорічну традицію – відправляти дітей з України на реабілітацію до Австрії. Минулого тижня усі діти повернулись додому, то ж ми розпитали супроводжуючих про враження від мандрівки.
Ірина Пушай та Ірина Водомєрова разом з двома дитячими будинками сімейного типу (ДБСТ) відвідали місто Грац.
«Ми жили у місцевому соціальному центрі Mosaik, який раніше був монастирем. У кожній просторій кімнаті були цікавинки, наприклад, крісло-гойдалка та гамак. Для дітей з України, яких дуже чекали, у коридорі Центру облаштували куточок творчості з іграшками та канцтоварами. На дворі був чудовий молодий сад, а також великий майданчик із зеленим газоном для спорту та ігор, де діти забавлялись досхочу. Нас годували три рази на день смачними стравами, і пригощали святковим барбекю. Але найголовніше – насичена культурна програма», – згадує Ірина Пушай.
Волонтерка Лідія познайомила наших мандрівників з паном Чарлі, який у Центрі відповідає за навчальну частину та пані Урсулою, яка стала спонсоркою розваг для українських дітей. З цього знайомства почались перша дружба та неймовірні враження дітей.
Діти відвідали кілька басейнів. Частина малечі не вміла плавати, тому була слушна нагода навчитись. Звичайно, усе відбувалось під пильним оком дорослих, а також з урахуванням усіх правил безпеки.
Українська група піднялась на зелену гору Шлоссберг, яка має висоту на 473 м над неповторним ландшафтом червоної черепиці міста Грац. Колись на цій горі знаходилася фортеця, яку частково зруйнували війська Наполеона. Її залишки, такі як “Каземати”, існують сьогодні як відреставрована відкрита сцена. Для підйому група скористатися фунікулером, що функціонує з 1894 року.
А от для спуску з гори наші мандрівники обрали трубу. Така собі труба під землею, як у мультфільмах про Грінча – веселий миттєвий спуск без сходинок.
Чарівниці австрійської команди Global 2000 Юліана та Валерія відвезли дітей та дорослих на справжню, але все одно чарівну, шоколадну фабрику. Наші діти дізнались усе про какао-боби, як виготовляють шоколад, спробували десятки видів шоколаду, і настільки наїлись солодкого, що навіть відмовлялись від добавки. Уявляєте? Хоча червоний робот, що подає ласощі, був дуже милим та наполегливим. Звичайно, трішки забруднилися, але ж скільки задоволення від такої смачної у всіх сенсах екскурсії!
Покатались на автобусі-кабріолеті, відвідали ферму з різноманітними тваринами, сплавились на плоту, побували в омріяних Альпах, які діти бачили тільки на обгортках відомого шоколаду, пограли в регбі, полазили по скелях, своїми руками створили роботів, побували в парку динозаврів, відвідали кафедральний собор з шедевральними розписами на стінах, та у місцевому парламенті, де спробували придумати та прийняти важливий закон для покращення життя безхатніх українських тварин. І ще привезли додому купу подарунків!
«У нас було стільки вражень, що треба було з кимось поговорити про це, тому щовечора ми проводили Вечірнє коло. Це такий спосіб побути разом перед вечерею, поспілкуватись і поділитись емоціями, яких набралось у кожної дитини за день дуже багато. Ми привезли з України купу психологічних ігор, щоб опрацювати різні стани під час подорожі. Діти з радістю ділились своїми думками, ставили питання і більше пізнавали один одного. Така важлива ретроспектива, яка не є заходом для галочки. Дітям було настільки цікаво, що коли вони не встигали приєднатись до нас, то дзвонили та дуже просили почекати їх», – коментує Ірина Водомєрова.
Коли група була в мотузковому парку в Альпах, було справжнім здивуванням те, що навіть у горах усе облаштоване для того, щоб люди на кріслах колісних могли займатися спортом і відпочивати.
«Окрема частина вражень про адаптивність просторів для людей з інвалідністю – всюди приміщення та вулиці зроблені так, щоб усім людям без винятків було комфортно відвідувати різні заходи чи просто гуляти. Ми часто зустрічали дітей у кріслах колісних, і це був такий наочний приклад для українських дітей про інклюзію і сприйняття. До речі, потім окремо обговорювали ці моменти на Вечірньому колі. Питання інклюзивності дуже актуальне для України через те, що у нас війна і, на жаль, уже є багато скалічених дорослих та дітей», – діляться супровідниці групи.
А ще діти дарували українські сувеніри, що привезли з дому або зробили вже під час відпочинку, та активно вивчали німецьку мову, тому що була 100% мотивація – сказати теплі слова другу Чарлі та усім тим, хто так піклувався про маленьких українців.
Дякуємо всій громаді Грацу та жителям Австрії! Ви зустріли нас з неймовірним теплом. Усі спогади цих канікул українські діти пронесуть крізь усе своє життя.
Vielen Dank an die gesamte Grazer Gemeinde und die Menschen in Österreich! Sie haben uns mit unglaublicher Herzlichkeit empfangen. Ukrainische Kinder werden ihr ganzes Leben lang alle Erinnerungen an diese Feiertage in sich tragen.