ДБСТ Олексія та Олени Курбатових почав свою історію у 2009 році. Сестра організувала дитячий будинок сімейного типу, виховувала 10 дітей.
«І ми подивилися, що можемо в цьому житті, крім слідів від машини, залишити щось корисне. Понад троє дітей не збиралися брати, але на ДБСТ це не тягнуло (ДБСТ створюється, коли родина бере на виховання 5 та більше дітей). Думали, трьох візьмемо і достатньо, але якось вийшло: де троє, там і десятеро», – розповідає прийомний батько.
За час, що пройшов після початку повномасштабної агресії рф проти України, склад ДБСТ змінився. Четверо дорослих дітей вийшли з дитбудинку сімейного типу, але в березні цього року в родині з’явилися троє нових вихованців.
У дитячому будинку сімейного типу все налагоджено – старші стежать за молодшими, молодші дивляться на старших й легко вливаються до складу сім’ї, їм подобається жити в порядку.
«У нас на першому місці – інтереси дітей, я не нав’язую свої погляди чи бажання, насамперед спілкуємось, намагаємося зрозуміти, що хоче дитина. Я пропоную варіанти, не наполягаю, якщо дитина погоджується, дотримуємося певного плану», ділиться Олексій.
Історія родини Курбатових — за посиланням https://www.slk.kh.ua/oblast-online/pisocin/de-troe-tam-i-desatero-istoria-prijomnoi-rodini-z-pisocina.html
Дякуємо редакції Слобідський край за висвітлення важливої теми. Діти мають жити в родинах.