Світлана Тимошенко мріяла про велику родину, але шлях до мрії був нелегким. На початку 2000 Світлана пережила розлучення з чоловіком, а потім – трагічну загибель16-річної доньки.
“Коли ми з чоловіком розійшлись, я жила з двома нашими дітьми: доньці було 10 років, сину – 9 місяців. Після загибелі доньки я залишилася з сином, він тоді пішов до першого класу. У 2008 році наважилася на всиновлення, зараз моїй дівчинці Дар’ї 17 років. Потім я познайомилася зі своїм теперішнім чоловіком Сергієм, ми одружилися, і в 42 роки я народила ще одну дитину. Мені завжди хотілося великої родини, багато діток, було відчуття, що щось недороблено, у пам’ять про загиблу доньку хотілося ще дітей. Так у 2015 році ми створили прийомну сім’ю, нам дали 9-місячну дитину з особливими потребами. Дівчинка мала вади щелепи, купу діагнозів, через які довелося робити операції, було складно, але ми все це подолали”, – розповідає жінка.
У 2017 Світлана з чоловіком створили дитячий будинок сімейного типу. В родину терміном на рік було влаштовано 3 дітей, потім ДБСТ поповнився ще двома дітьми – це були брат і сестра.
“Сьогодні вони вже дорослі, Настя живе за кордоном, а Юрій служить у Збройних Силах України. Ми спілкуємося, все добре. Мій біологічний син Олександр також захищає Україну, він у Нацгвардії, пішов добровольцем. Наразі з нами живуть всиновлена донька Дар’я, наш біологічний син Кирило та сім прийомних дітей”, – продовжує мати-вихователь.
Шестеро дітей з ДБСТ Тимошенко всиновили інші родини.
За словами Світлани, всі діти, що приєдналися до її родини, слухняні та чемні, вона їх називає “супердіти”. Жінка впевнена: вихованцям треба дати час зрозуміти, що їх люблять та приймають будь-якими.
“Двоє з наших дітей, хлопчик та дівчинка, коли ми їх взяли, не могли звикнути, що вдома завжди є їжа, вони роки два не могли наїстися. На це важко дивитися. Було таке, що нові діти не звикли митися кожен день, але вони дивляться на інших і починають наслідувати. А так з адаптацією зазвичай не виникає проблем. Діти все розуміють. У нас як таких і правил немає в родині – головне, щоб вони вчилися, це їхній головний обов’язок і робота”, – посміхається мати-вихователь.
Даша зараз навчається на другому курсі педколеджу Харківської гуманітарно-педагогічної академії, вона в майбутньому планує працювати з дітьми з особливими освітніми потребами. Один Артем цікавиться комп’ютерами, Кирило, Ельдар та другий Артем хочуть бути військовими, Альона мріє бути актрисою, Віка – вчителькою, Рита хоче бути перукарем або майстринею манікюру, а найменша донька Ангеліна сказала матері: “А я ніким не стану, буду жити з тобою і буду твоєю «помогателькою»”.
Після початку повномасштабної агресії рф проти України родина Тимошенко вирішила не евакуюватися.
“Спочатку була паніка: відчуття, що треба кудись бігти, ховатися, а потім все якось заспокоїлося. Поруч з нами не було бойових дій, то ми вирішили нікуди не їхати. Ми не мали проблем з продуктами, бо в селі власних запасів багато. Потім нас знайшли благодійні фонди “Волонтери: Дорослі – Дітям” та “Глобаль2000 дітям України”. Нам надіслали побутову хімію, продуктові набори. Потім допомогли зробити ремонт в одній із кімнат, а також подарували туди меблі – шафу, ліжка, купили те, на що нам не вистачало грошей. Ось і холодильник нам привезли, також волонтери подарували твердопаливний котел, це дуже потужна підтримка, дякуємо за неї”, – зазначає мати-вихователь.
Сьогодні родина готується до Різдва та Нового року, діти пишуть листи Святому Миколаю, загадують бажання, батьки готують для них сюрпризи. Троє дітей з ДБСТ Тимошенко – 10-річний Ельдар, 14-річні Альона та Артем – святкуватимуть Різдво в складі родини вперше, вони приїхали до Коломаку в жовтні з центру реабілітації.
“Старший хлопчик питає: “А ми будемо за стіл сідати на Новий рік?” Кажу: “Ну звичайно, і фотографуватися будемо”. Вони вже адаптувалися у нас, але для них свято у родині – це щось незвичне.
Знаєте, коли я тільки стала прийомною мамою, було важко, і сльози були, а зараз не уявляю життя без дітей”, – зізнається Світлана.
фото: Світлана Тимошенко.
Цей проєкт створено завдяки отриманому гранту від Програми «Підтримка організацій громадянського суспільства (ОГС)» в Україні у межах фінансової підтримки Посольства Великої Британії. Програма реалізується Crown Agents у партнерстві з International Alert і у співпраці з Crown Agents in Ukraine. Зміст не обов’язково відображає погляди Посольства Великої Британії, погляди Crown Agents, International Alert та Crown Agents in Ukraine. Всю інформацію про критерії, допустимі витрати та вимоги до заявників можна знайти на https://www.facebook.com/UASupportCSO