Наталія Криволапова, волонтерка, яка вже 21 рік допомагає Харківська обласна дитяча клінічна лікарня 1. Історія підтримки дітей у лікарні почалась з того, що у Наталії захворів син – він потрапив до цього медзакладу. Наталія пообіцяла собі: якщо її дитина одужає, буде допомагати іншим хворим стільки, скільки зможе. Син одужав!
За весь час волонтерської роботи волонтерка займалась різними напрямами роботи для лікування маленьких пацієнтів: пошук фінансів і медикаментів, психологічна робота з батьками та дітьми тощо. У процесі своєї діяльності Наталія познайомилась з австрійським фондом Глобаль, який роками надавав різноманітну підтримку лікарні в Харкові.
Ми запитали у Наталії, що саме дає сили продовжувати волонтерську роботу з дітьми?
«Багато разів за ці роки хотілось завершити волонтерство. Але як можна зупинитись, коли бачиш розгублену онкохвору дитину? Важливим чинником для мене є підтримка людей навколо. Наприклад, дзвониш Юлії Конотопцевій, директорці БФ “Глобаль2000 дітям України”, з проханням придбати інфузійні мішки – отримуєш необхідне. Тобто я маю ці вкрай важливі контакти, а хтось – ні. Тому і продовжую допомагати лікарні та хворим дітям», – розповідає Наталія.
Інфузійні мішки –- це спеціальні контейнери, які використовуються для внутрішньовенного введення рідини та медикаментів пацієнту. Мішки дуже важливі для забезпечення правильної гідратації, підтримання електролітного балансу та введення лікарських препаратів до організму.
«У нашому випадку інфузійні мішки потрібні дітям, які хворіють на гематологічні та онкологічні захворювання, тобто локальні пухлини. Це дуже корисний засіб, щоб зайвий раз не смикати дитину зі щогодинними змінами пляшок, коли вводяться ліки. В контейнері змішуються необхідні медикаменти для терапії на тривалий час – до 36 годин. Дитина може ходити з ним по відділенню, що дуже зручно», – ділиться волонтерка.
Загалом у 2024 році БФ «Глобаль2000 дітям України» передав інфузійних мішків для двох лікарень на суму 51207,8 грн. Дякуємо усім благодійникам з Австрії за підтримку українських дітей!
За словами Наталії 75% онкохворих дітей одужують. І це завдяки спільній допомозі благодійних фондів та небайдужих людей. Лікування потребує грошей, часу, сил та навіть маленьких радощів, наприклад, подарунків чи недалеких подорожей, щоб дитина відчувала себе щасливою. Перший час діти дуже пригнічені. Проте згодом вони бачать приклади, що хтось одужав, і у них з’являється додаткова мотивація і віра у свою особисту перемогу.