Наступна серія літніх відпочинків, які ми організовуємо в Австрії – про місто Іббс-на-Дунаї та дітей з КНП Міська клінічна дитяча лікарня 16 Харківської міської ради. Усі вже щасливі та вдома, тому ми розпитали мандрівників про враження.
Частина нашої щорічної програми реабілітації доступна дітям у ремісії. Це ті діти, які подолали важкі захворювання. Хлопчики та дівчатка віком від 7 до 17 років, що мали вирушити у подорож цього літа, проходили лікування у різний час, тому не перетинались у медзакладі. Головна медична сестра Ірина Слободенюк і лікарка Олена Болдирева зголосились познайомити дітей між собою та супроводжувати їх три тижні у дивовижній мандрівці Австрією.
Нашу групу зустрів Домінік Шлаттер – віцебургомістр, тобто заступник міського голови Іббсу. Саме він разом з командою планував та організовував усі активності для українських дітей на кожен день.
Місто Іббс-на Дунаї, засноване у 1317 році та розташоване в регіоні Нижня Австрія. Населення – близько 6000 людей. Цікавий факт: офіційний прапор Нижньої Австрії – жовто-блакитний, й нагадує наш рідний державний прапор, проте у цього кольори розташовані вертикально.
Місто Іббс знаходиться у долині Вахау, яка входить у список культурної нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Це єдиний район біля річки Дунай, що має особливий міжнародний статус та знаходиться під захистом. Тож нашим дітям видалась чудова нагода побачити неймовірної краси місця.
Група проживала у спортивному центрі міста Іббс у кількох кімнатах.
«Нас зустріли з відкритими серцями! З першого дня відчувалася турбота про кожну дитину. Було дуже приємно, коли ми приїхали до школи, а це було у ввечері, відчути особливу увагу до деталей: рушники, гелі для душу, засоби гігієни, зубна паста, зубна щітка. Усе продумано настільки тонко, що нічого з собою не треба було брати», – розповідає Ірина.
У спортивній школі є окрема кімната, де місцевих учнів навчають готувати страви. Під час візиту українських дітей кухнею керувала фрау Грета. Діти називали її «Бабуся Грета», тому що вона дуже піклувалась про дітей, їхній апетит і здоров’я. Ну, і звичайно, пригощала смаколиками.
«Мама однієї дитини після її повернення з Австрії написала, що дитина їсть м’ясо та щоранку вимагає мюслі з йогуртом. Мовляв, такого взагалі ніколи не було», – ділиться Олена.
Тож, коли розпочалась екскурсійна програма, діти були нагодовані та в панамках 🙂
Важливою метою реабілітації є те, щоб дитина відчула себе вільною від хвороби – здоровою і щасливою. Усі дорослі, які дотичні до організації відпочинку, пам’ятали про цю мету весь час. А діти були дітьми: зі своїми талантами та щосекундною жагою до життя.
Перше знайомство нашої групи та місцевих жителів Іббсу було під час меси, коли Емілія чарівно заспівала пісню «Квітка України».
Далі група відвідала ферму, де вперше в житті діти піклувались про справжніх коней. Хлопців та дівчат навчали, як поводитись з великими тваринами, розчісувати гриву та плести з неї коси, а також покатали верхи. Здавалося б – просто ферма, просто коні, але діти у спільній праці та турботі про природу розкривались з іншого боку – ставали більш активними, комунікабельними.
Ну і потім неможливо було зупинити ані хлопчиків, ані дівчат: відвідали станцію рятувальників і катались на пожежних машинах, ходили на справжню рибалку з правилом відпустити спійману рибу назад у воду, дивувались старовинним дерев’яним велосипедам у музеї, вчились надавати першу медичну допомогу у представництві Червоного Хреста, плавали у басейні, працювали з арттерапевтом, милувались тваринами у зоопарках Відня та біля Лінца.
«Одного дня до нас у школу завітали лікарняні клоуни Red Noses. Вони влаштували розважальне шоу. Дітям дуже сподобалось, не дивлячись на те, що вони не знають німецької мови. Вони відчувають добре відношення серцем», – додає Ірина.
Окрім розваг діти мали планові медичні обстеження та процедури.
«Цьогоріч на реабілітацію поїхали діти, які нещодавно завершили лікування або навіть отримували суху хімієтерапію під час подорожі. Нам було вкрай важливо контролювати показники стану здоров’я, і отримати додаткові консультації, так би мовити, почути альтернативну думку. Це потрібно для подальшого нормального життя дитини: щоб вона могла знаходитись у колективі, зайвий раз не хворіла тощо. Саме для цього потрібно здавати планові аналізи. Звичайно, і ми, і діти сильно хвилювались перед тим, як здавати кров, але у клініці працюють професіонали – забір крові відбувався швидко та без сліз», – згадує Олена.
Також діти відвідали стоматологів і отримали консультації різних спеціалістів, наприклад, що стосується можливих ускладнень на шлунково-кишковий тракт після проходження курсу хімієтерапії. Усі рекомендації були передані батькам.
Окрема яскрава історія і спогади про візит до Санкт-Мартин-Карлсбах на запрошення бургомістра цього міста Мартина Рицмайера.
«Родина міського голови зустріла нас у себе вдома. Їхній будиночок розташований на березі кришталево чистого озера. Діти купались у ставку, співали пісні, їли смаколики та багато танцювали. Там була місцева жителька Роза-Віта, яка принесла намистини для наших дітей та влаштувала для них цікаву гру: вона закопувала у пісок намистинки, а діти мали їх знайти. Знайдеш – загадаєш заповітне бажання і воно обов’язково здійсниться. Діти були у захваті!», – розповідають Ірина та Олена.
Щоб бажання насправді здійснилось, його не можна нікому виказувати. Але ми, дорослі, знаємо, що діти загадали щось найважливіше. Усі намистини були знайдені та приїхали до України 🙂
Може здатись, що програма відпочинку занадто насичена, і що діти мало що запам’ятали, проте це не так.
«У групі був наймолодший хлопчик, який майже не спілкувався з іншими, і якось, мені здалось, не особливо сприймав видовищні місця і події. Але пізніше, під час розмови з мамою телефоном, він дуже детально описував усе, що побачив. Навіть згадував такі моменти, які не кожний помітить. Інші мами дзвонили після повернення дітей до України та казали слова подяки, тому що діти стали більш самостійними та дисциплінованими», – із захватом розповідає Олена
«Ми, як лікарі, дуже вдячні організаторам відпочинку. Усе було настільки продумано для дітей, які тільки одужали: зручний переїзд, адаптована та цікава розважальна програма, помірні навантаження, баланс відпочинку та медичних заходів – ідеально. Дякуємо!», – підбиває підсумки Ірина.
Безмежно дякуємо муніципалітетам та місцевим жителям усіх міст, де тепло зустріли наших дітей. Щиро дякуємо австрійським волонтерам, команді екологічної організації Global 2000 за підготовку та проведення культурних заходів.
Українська група подарувала австрійцям імбирні пряники ручної роботи, натомість отримали багато різноманітних подарунків і навіть справжню газету на згадку про свою дивовижну подорож.