Єгорка з матір’ю вирвався з окупації лише у червні. Всю весну вони провели у селищі Безмятежне Куп’янського району. Зараз воно майже кожного дня під обстрілами: зруйновані школа, адмінбудівлі, приватні будинки. Чи стоїть їхня хата, мати Єгорки – Світлана, не знає.
Вибиралися вони, як й інші, єдиною дорогою життя, яка існувала на Харківщині – так званим «зеленим коридором». Коли родина добралася до Харкова, то з’ясувалося, що податися їм немає куди.
«Ми просто сиділи під найближчим магазином й не знали що робити: грошей немає, знайомих також, куди йти не розуміємо, скоро комендантська година та загроза обстрілів. Але люди не проходили повз. Одна пані розповіла про «Центр матері та дитини» в Люботині. Я зателефонувала, й директорка Марина Василівна одразу приїхала за нами особисто. Поселили нас у Центрі, незважаючи на те, що Єгорка вже давно не немовля. Нами опікуються, дали багато речей – не мерзнемо. Зараз це мій другий дім і моя друга родина.»
Наші партнери БО “БФ Волонтери: Дорослі-Дітям” працюють з дітками, які пережили жахіття війни та зараз знаходяться з мамами в Центрі.
БФ «Глобаль 2000 дітям України» зі свого боку підтримує Центр. Як саме – розповімо у наступних новинах.
Віримо, що наші захисники скоро звільнять усі окуповані території. Тоді родини повернуться у свої домівки, щоб ростити діточок. Малеча знову буде посміхатися і робити цей світ кращим.
Фото: Станіслав Остроус для БФ «Глобаль2000 дітям України»